Контакти

м. Біла Церква

вул. Ярослава Мудрого,

буд. 38/12,

3 поверх, кім. 15

тел.: 097 392 36 06

fond_efimenko@ukr.net

З незламною вірою в добро!

Розкопки на Замковій горі восени 2011 року

Цієї осені на Замковій горі працівники Інституту археології НАН України на запрошення Білоцерківського благодійного фонду Костянтина Єфименка провели розкопки. Потрібно було ретельно дослідити ділянки землі для переміщення пам’ятника Ярославу Мудрому  та будівництво православного храму Георгія Побєдоносця. Роботи тривали з 15 вересня до 17 грудня. Було досліджено близько тисячі кубічних метрів землі, щоб з′ясувати бодай частинку історії Замкової гори і міста.  

 Посилання: Археологічні дослідження на Замковій горі...


  

 

За результатами археологічних досліджень 2011 року на Замковій горі зроблено ряд важливих відкриттів та виявлено понад 15 різночасових об’єктів (валів, господарчих та житлових споруд, господарчих ям, поховань), пов’язаних із життям на Замковій горі від давньоруського часу до сьогодення.

Кожен клапоть землі досліджувався археологами-науковцями дуже уважно й обережно. Це дало одразу перші результати. На глибині  одного метра було знайдено свинцеву печатку торговельної гільдії XVII століття. Частини пляшки з написом, що вони належать Браницьким, близько сотні монет XVII- XVШ століть. Рідкісні козацькі люльки, зразки пічних кахельних плиток, підкови, кресала та інше. Вибираючи одну з господарських ям, археологи натрапили на цілий скелет коня, який був вбитий частиною ядра, та залишки риби. Виявляється, у річці Рось колись водилися лососеві, а наші пращури полюбляли рибалити. Доказом цього є риболовні гачки розміром у людський палець.

Сенсацією виявилися залишки оборонних споруд XI століття. Це саме ті стіни, що будував Ярослав Мудрий у 1032 році. Їхня конструкція особлива і ще  ніким не досліджена остаточно. Дерев′яний зруб – городні – засипали суглинком і заливали річковим мулом, а щоб по схилам не стікало, вимощували нарізаним шаром землі з травою (дьорном). Коли ця суміш висихала, то не поступалася б навіть сучасному бетону. Таким чином чистили річку Рось і обвідний канал та нарощували Замкову гору. У місті дослідженої ділянки валу не виключена наявність башти. Виявлені при дослідженні матеріали – залізне кресало, фрагменти кераміки, залізний цвях та наконечник стріли – однозначно дозволяють відносити вказаний об’єкт до часів Київської Русі, а час створення датувати першою половиною ХІ століття.

Не менш важливим є виявлення і дослідження валу фортечного бастіону 1664 року. Архітектурно-будівельні елементи та конструкції фортифікаційних укріплень такого типу фактично залишаються маловідомими. Комплекс знахідок, датованих  XVII  століття, підтверджує військове призначення об’єкту, а численні дані письмових джерел свідчать про важливе значення Білоцерківського бастіону в другій половині XVII – середині XVIIІ століття.

Цікавими є зафіксовані частини крайньої казарми московського гарнізону 1709 – 1713 рр. та фундаментні стовпові опори приміщень гарнізонної стайні середини XVIIІ століття. Виявлення цих об’єктів дозволяє визначити масштаби розташування на місцевості гарнізонних об’єктів кінця XVII -  середини XVIIІ ст., котрі відображені на планах фортеці.

Серія знахідок із культурного шару та об’єктів дозволяє досить чітко охарактеризувати матеріальну культуру Білоцерківщини періоду середньовіччя та в окремих випадках від корелювати хронологію такої категорії речей, як пічні моно-та поліхромні полив'яні кахлі.

Посилання: Про що розповіла велична Замкова гора?..

Дослідження розкопу оборонного валу вразили навіть професора, завідуючого відділом давньоруської та середньовічної  археології Інституту археології НАН України Олександра Петровича Моця, який особисто підтвердив результати досліджень на Замковій горі. 

Посилання: Академік рекомендує...

Глибина розкопу сягала від 2-х до 4-х метрів. Шар материкового суглинку мав нахил у бік Росі. Тому залишки фундаменту церкви, знайдені Русланом Сергійовичем Орловим у 1981 році, та рештки оборонних стін дають можливість відтворити стратеграфію Замкової гори часів Ярослава Мудрого.

У залишках будівлі ХІ – ХІІІ ст. знайдено, можливо, єдиного мовчазного свідка навали монголо-татар – скелет молодої жінки, що померла від рубаних ран. У руці вона тримала клумачок із зерном, а поряд лежала цеглина – остання зброя захисниці Юр′єва. Археологи назвали її «Яруся» - рештки жінки-захисниці передали антропологам для подальших досліджень.

Посилання: Розкопки на Замковій горі (грудень 2011 року)...


Цікавою виявилася житлова споруда ХІІ століття з кам’яною пічкою в центрі, що доводить співіснування росичів та кочівників під одним дахом. Адже Юр′єв в ті далекі роки був найбільшим містом на Пороссі і відігравав велику роль у розповсюдженні християнства серед осілих кочівників.

Численні знахідки полив′яної  плінфи – стародавня цегла – вітчизняного виробництва підтверджують те, що церква будувалася одночасно з містом і була вона кам′яно-цегляна. А не дерев′яна, як раніше вважалося.

Численні уламки різноманітного посуду. шиферні прясельця, цвяхи, браслети з візантійського скла, наконечники стріл та навіть уламки амфор – ось не весь перелік більш як трьох тисяч знахідок за період роботи експедиції, яку очолював Максим Валерійович Квітницький – науковий співробітник Інституту археології НАН України. Неоціненну допомогу надав колишній співробітник Білоцерківського краєзнавчого  музею Олексій Володимирович Стародуб.

Фонд Костянтина Єфименка, який є замовником будівництва православної церкви святого великомученика Георгія Побєдоносця готовий музеїфікувати частину фундаменту давньоруського храму та створити туристичний комплекс у центрі Білої Церкви.

Тож пам’ятник Ярославу Мудрому став на символічну стіну давньоруського града, а мешканці міста до 980-річчя  Білої Церкви отримають нову церкву на історичній Замковій горі.