16 травня у клубі «Золота осінь» відбувся творчий захід з нагоди Дня вишиванки, який провела керівниця бібліотеки-філії №5 Світлана Хмельова.
У третій четвер травня відзначається День вишиванки, вже традиційне в Україні свято, коли кожен українець і українка намагаються причепуритися у вишитий одяг: сучасний чи прадавній, ще з бабусиних скринь. Роки йдуть, а мода на українську вишиту сорочку не змінюється. І через десятиліття радянського провалля українці все ж зберегли свою історію та потроху повертаються до звичаїв і традицій.
Світлана Хмельова детально розповіла про заснування свята, про види узорів на вишиванках та в якому українському регіоні які вишиванки найбільш популярні. А також проінформувала слухачів, що звичай вишивати походить ще з прадавніх часів, адже на горщиках, які вдалося знайти археологам, вже були вишивані орнаменти.
Родзинкою свята стали виступи викладачів школи мистецтв №3 ім. Я. Яциневича, а саме: інструментального ансамблю «Троїсті музики» та викладача вокалу Михайла Дащенка.
У їхньому виконанні прозвучали музична композиція «Садок вишневий коло хати» (слова – Т. Шевченка, музика – М. Лисенка), романс «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (слова – І. Франка, музика – А. Кос-Анатольського) та попурі українських народних пісень.
Академістам надзвичайно сподобалося, аж просили ще щось виконати. Проте на сцені на їхню увагу чекали вже їхні рідні артисти – ансамбль «Золота осінь» під керівництвом Людмили Хоменко, які також виконали кілька українських пісень «Хай буде воля воля і свобода», «Пробудилась рано-вранці Україна в вишиванці», «Вишиваночка», «За столом збирається родина».
А затим, звичайно ж, була фотосесія, адже такі прекрасні вбрання гріх не фотографувати!
Проте всі ми чудово усвідомлюємо, що святкувати День вишиванки під час вже третього року повномасштабного вторгнення ми можемо лише завдяки нашим військовим. Низький уклін їм за те, що тримають небо над Україною!
Ансамбль «Золота осінь» вже третій рік поспіль виступає на різних майданчиках, у тому числі й на вулицях нашого міста, з метою зібрати кошти для допомоги військовим. І багато чого вже вдалося зробити. Цього ж дня передали кошти бібліотекарці Лесі Шимоні, син якої також пішов захищати нашу рідну землю.
Віримо, що вишиванка – то є наші сталеві лати і нездоланний оберіг!