23 грудня клуб «Вікторія» провів свій різдвяно-новорічний захід, який нагадував різдвяний штолен: так багато смачних інгредієнтів у ньому було. Але про все по черзі. Найперше хочеться відзначити відроджений ансамбль «Горлиця» клубу «Вікторія». Коронавірус, війна призупинили його роботу. Але восени академістки вирішили, що і в їхньому клубі має бути свій ансамбль, адже слухати українську пісню завжди приємно. До його складу увійшли: Світлана Прокопенко, Віра Стороженко, Ніна Скоробагатько, Валентина Величук...

На святого Миколая 1934 року в кубанській родині з’явився хлопчик. Маючи лише шість класів шкільної освіти, пішов вчитися у ФЗО на штукатура-маляра. Батьки розлучилися і хлопчик лишився з татом та його новою дружиною. Згодом, після училища, потрапляє в кримські Саки на будівництво хімзаводу. За рік доля заносить юнака аж в Москву, на будівництво висоток. Та й там не затримується. Потрапляє на цілину до Казахстану, звідкіля був призваний в армію. І ось в цьому місці нашої розповіді з’являється Біла Церква, яка стала постійним...

19 грудня клуб «Золота осінь» мав новорічну імпрезу, на якій колядували артисти відразу двоє академічних ансамблів – «Золота осінь» і «Лада». На початку заходу координаторка клубу «Золота осінь» Майя Боженко розповіла присутнім про традиції та звичаї вшанування Різдва Христового в Україні. Хоча й самі академісти їх добре знають, але ніколи не завадить повторити. У світлиці книгозбірні на масиві Незалежності, на символічному покуті красувався дідух, різдвяний калач, вергуни, еклери, вареники у макітрі та домашній тортик. Ось так традиційні...

18 грудня в клубі «Чарівна мить» пройшли Андріївські вечорниці. Ансамбль «Спадщина» поєднав у цьому творчому дійстві вшанування святих Миколая та Андрія. Для цього накрили справжній стіл, виставили наїдки на напої на обрусі, прикрасили долівку світлиці тканим полотном, а стіни – рушниками та вишитою іконою святого Миколая. Учасники клубу були глядачами дійства, а також доповнювали його своїми виступами. Таким чином відтворили атмосферу тих давніх вечорниць, які колись були по селах в Україні. Щоправда, додали й нотку імпровізації. На початку координаторка клубу Ніна...

2024 рік минає… А тому 17 грудня, переддень Різдва Христового і новоріччя, координатори клубів Академії пенсіонерів зібралися за одним столом, аби відзначити рік, що пройходить і висловити свої побажання та сподівання на рік прийдешній. Підбити підсумки, погомоніти, випити горнятко чаю чи кави з печивом і цукерками. А рік високосний був дуже насиченим. І ми можемо стверджувати, що всі ці прикмети про «вредність» високосних років – то є чистісінька неправда. Адже академістам, якщо не все, то дуже багато вдалося....