Знову за вікном буяє травень, даруючи неповторні аромати квітучого багатобарв’я та смарагдового різнотрав’я. Знову в перші травневі дні, як і завжди, готуємося належно відзначити свято Великої Перемоги, цьогоріч – 69-ту річницю! Але, вкотре дружно зібравшись у гостинній залі, вперше відчули тривогу й неспокій, бо ж відзначення Дня Перемоги в умовах нинішньої нестабільної ситуації на сході і півдні країни, тобто в реальних умовах війни, - зовсім не звично для нас, миролюбних українців....

Хата, оселя… В усіх народів традиційне житло символізувало особистий Всесвіт родини і було водночас відображенням космосу. Іноді здається, що в таких старовинних хатах зберігається символічний ключ від таємниці і суті нашого буття. У хаті людина народжувалася, звідти вона йшла «у світи» шукати себе, туди вона поверталася, щоб продовжити рід, і зрештою, в хаті людина відходила в інший світ, приєднуючись до поколінь предків....

Воно приходить до нас щороку – сонцесяйне, заквітчане й дуже щире – свято матері. Приходить у другу неділю травня, нагадуючи кожному, що настав день скласти пошану найдорожчій людині у світі. Свято матері в Україні має триєдину суть. У цей день вшановують матінку Божу – Діву Марію, матір, що нас народила, і неньку – Україну....

У цей світлий і святий для всіх нас день звертаюся до Вас, шановні білоцерківці, дорогі ветерани, учасники бойових дій, трудівники тилу, солдатські вдови та діти війни! Бо маю велике бажання від усієї душі привітати Вас, Ваших рідних та близьких із знаменним днем – Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні!...

Цей день назавжди залишиться для нас затьмареним гіркотою втрат і осяяним сонцем Перемоги. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги....