26 вересня 2026 року, у таку символічну дату, наші академісти з двох клубів «Лада» та «Серпанок» об’єдналися, щоб провести свій спільний творчий вечір з нагоди початку академічного року. Свято вийшло вишуканим, теплим і затишним, трішки з нотками смутку, але й радості. Ми – разом, ми поруч одне з одним і попри всі негаразди все-таки знову зустрічаємося в наших клубах. Уже 15 рік поспіль!

З вітальним словом до гостей та глядачів звернулася координаторка клубу Тетяна Марченко. А захід провела незмінна ведуча - Світлана Гудій. Сьогодні академісти насолодилися професійним виконанням пісень як у складі ансамблю, так і дуетів та сольних виступів. Пісенні номери двох клубів переплелися як квіти у віночку та створили неповторну атмосферу музичної симфонії.

Та не лише співали наші артисти. Лунали сьогодні також поетичні рядки Ліни Костенко, Галини Потопляк, а також гуморески Павла Глазового та жартівливі вислови, які всім підняли настрій.

А розпочали зустріч піснею «Село, моє село» у виконанні ансамблю. Глядачі згадали, як в дитинстві росли в селі, як зустрічали осінь, копали картоплі, як було добре, коли живі були батьки…Аж сльози навернулися на очі від такої ліричної щемливої пісні. А виконав її наш ансамбль «Лада» у складі Тетяни Марченко, Галини Глобенко, Людмили Апальонової та Антоніни Войтенко. Ці талановиті жінки подарували ще одну пісню – «Не та ружа, що за садом». Ця пісня – для гостя з клубу «Серпанок»  Віктора Полторацького, який дуже її любить.

Після цього настав час виступити й гостям. Дует у складі Тетяни Полторацької та Олександра Матвієнка підготували такі душевні пісні, що аж за душу брали:  «Серце моє там де Україна», «Волошки», «Розійшлися далеко ми», «Скоро жовтень уже». Ліричне сопрано Тетяни Полторацької спадало на глядачів як цілющий бальзам на душу. Так приємно було слухати, що після виконання артистам дякували гучними заслуженими оплесками.

Затим у концерті настав час для поезії. Світлана Гудій розповіла присутнім легенду про чорнобривці, а Людмила Апальонова декламувала вірш Галини Потопляк «Хто любить чорнобривці так, як я». Її колежанка Галина Глобенко подарувала присутнім прекрасне виконання поезії  «Є у мене три дороги, три путі», а її подруга Євгенія Бедрата виконала вірш  Ольга Грейнер Савич «Я дякую Богу за ще одну осінь». І все це напам’ять! Уявляєте, які старання, яка наполегливість, щоб вивчити такі непрості вірші та в такому поважному віці напам’ять. Молодці! Просто низький уклін нашим академістам за їхню старанність. Ще б нашим молодим українцям, школярам, повчитися, як бабусі вміють розвивати пам'ять!

Але ж і без гумору на концерті не обійдеться. Наші гості – представниці клубу «Серпанок» - Тамара Кучеренко та Людмила Плохотнюк посмішили глядачів. Так, пані Тамара читала гумореску П. Глазовий «Як Кузьму провчила жінка його мила», а пані Людмила – підготувала «Гумористичні мініатюри». Всі сміялися досхочу. А пані ведуча нагадала присутнім: хто часто помирає від сміху, той буде жити довго! Тож смійтеся на здоров’я!

Та на цьому концерт не завершився. До виступу запросили гостей – дует Тетяну Полторацьку та Олександра Матвієнка, які презентували ще дві чарівні авторські пісні «Чарівна скрипка» та «Русява наречена».

Сольно дві пісні виконав Олександр Матвієнко, а саме: «Мов у вишиванці» та «Вечір надворі».

Варто зазначити, що наш дует із клубу «Серпанок» виступає перед відпочивальниками в санаторії «Діброва». Також родина Віктора та Тетяни Полторацьких волонтерять всі ці роки повномасштабного вторгнення, допомагають військовим, чим можуть: шиють подушечки, плетуть килимки, передають сік з власної дачі та мед з пасіки для військових. Ці люди – невтомні трударі. Якраз на таких плечах простих і щирих людей тримається наша Україна!

Далі слово надали артисткам клубу «Лада». Пісню «Повій, вітре, на Вкраїну» сольно виконала Людмила Апальонова, Антоніна Войтенко заспівала пісню «Білі лебеді», а Галина Глобенко – пісню «Ой, там за гаєм, за гаєм». Тож наші академісти майстри співу. Хочеш – заспівають ансамблем, хочеш  - сольно! Усе вміють. Все їхньому таланту під силу.

Завершився концерт піснею «Ой орали хлопці ниву» у виконанні ансамблю «Лада». Півтори години концерту пролетіли як одна мить. І це була справжня мить релаксу, душевного спокою, насолоди живим співом, чарівними українськими піснями як народними, так і естрадними. Глядачі аж сяяли від задоволення.

Також клуб «Лада» привітав своїх іменинників, які відзначали свята навесні та влітку, а саме: Олену Целікову, Євдокію Гук, Надію Козлову, Марію Сич, Людмилу Клименко, Любов Карцеву, Зінаїду Власик, Ніну Шимановську, Анжелу Добровольську, Тетяну Шпицю, Світлану Полякову.  Всі вони отримали солодкі гостинці та поетичні рядки вітальних слів. Після концерту всіх присутніх запросили до солодкого столу та чаювання.

Захід мав назву: «Осінні посиденьки: зігріті словом, натхненні піснею». І повністю відповідав задумці. Дійсно, академісти отримали заряд бадьорості, гарного настрою, оптимізму в такій привітній, дружній, веселій та щирій компанії. Хай вогник радості в душі не згасає. Бо саме він освітить нам шлях в пітьмі війни і негараздів.

Фотогалерея "Осінні посиденьки: зігріті словом, натхненні піснею"