Наталія Пащенко,
кореспондент клубу «Діамант»
На тлі негараздів, які повеневим потоком заполонили наше життя, гумор і сатира виглядають світлою галявиною, де переливаються всіма барвами веселки перлини живого народного слова.
«Хочете жити на втіху, частіше помирайте від сміху», - таку назву мало свято гумору, яке відбулося в клубі «Діамант» 1 квітня. Початок його був незвичний. Наша шановна ведуча Валентина Василівна запропонувала відгадати загадку.
Її не можна купити, не можна випросити, позичити, вкрасти.
Вона приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості
Вона приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості
у ділових стосунках і служить паролем для друзів.
Вона – бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом, вона – найкращі ліки від неприємностей.
Вона – бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом, вона – найкращі ліки від неприємностей.
А потім, як кажуть, для розігріву, всі гуртом заспівали пісеньку з популярного мультика про крихітку Єнота: «От улыбки хмурый день светлей…» і ніби почувши ці слова, у вікна зали зазирнуло сонечко. Та ще більше додало запалу артистам-гумористам, Людмилі Карханіній та Любові Гулі, Надії Пархоменко та Валентині Ригас, Антоніні Губрій, Галині Федоровій та Марії Сударенковій. Веселий сміх у залі був їм найвищою нагородою.
А чи знаєте ви, як з’явився гумор? Кажуть, що зустрілись якось Горе і Радість і вирішили одружитись. Від їх кохання і народився Гумор.
А від натхненної злагодженої праці гуртківців, Галини Федорової, Алли Руденко, Марини Денисової та Якова Горловецького, народилась чудова музична композиція на відому пісню «Шаланды полные кефали». Оплески глядачів довго не вщухали.
Вчені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює хороший настрій, допомагає жити, вчитися і працювати. Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися – аж 43!
Тому і полегшували ми собі життя, згадуючи улюблені старі комедії. Ведуча говорила фразу з фільму, яка вже стала крилатою, а ми називали цей фільм. Неодноразово напружували свої 17 м’язів, коли чули: «Чтоб ты жил на одну зарплату!», «Кушать подано. Садитесь жрать, пожалуйста!», «Людк, а Людк! Тьфу, деревня!» і т.п. Погодьтеся, що і ви, читаючи ці рядки, також усміхнулися.
Українська душа споконвіку любила веселитися, забуваючи життєві негаразди й прикрощі. А що може бути краще, як зібратися десь докупи, поспівати, пожартувати. Тож і ми спочатку послухали українську народну жартівливу пісню у виконанні Марії Ліченко, а потім і самі проспівали уривки з деяких українських пісень.
А от учасники групи Катерини Врублевської - Любов Черняк, Наталія Агафонова, Галина Вот, Світлана Неборак, Валерій Борисенков та Валентин Кравцов - на чолі зі своїм керівником влаштували справжню музичну виставу, інсценізувавши пісні «Очерет тріщить» та «Вишня» . І довели, що серед нас безліч артистичних людей із почуттям гумору.
Анекдоти – це заразна хвороба. Раніше їх розповідали пошепки, а зараз – відкрито про всіх і про все: Чапаєв, Штирліць, Вовочка … І ми провели невеличкий конкурс знавців анекдотів та від душі посміялися.
Завдання нашого свята полягало в тому, щоб звільнити усіх від негативних емоцій, нервового та фізичного перенапруження. Дати заряд на добро, веселий настрій і хороший відпочинок. І ми його виконали сповна.
Тож і ви, шановні добродії, якщо «хочете жити на втіху, частіше помирайте від сміху».
