Контакти

м. Біла Церква

вул. Героїв Небесної Сотні, 24

тел.: 097 392 36 06

fond_efimenko@ukr.net

Я в Україну повернусь...

 

Олена Ткач

Сьогодні досить часто можна почути про те, що наші співвітчизники у пошуках кращої долі їдуть працювати в інші країни світу або ж  полишають Україну, бо в Європі чи Америці живуть їхні діти. І дуже рідко дізнаємося, що хтось повернувся додому, в Україну… На жаль, ця реалія нашого сьогоднішнього життя є досить актуальною…

Три роки тому подалася  до Флориди й почесна академістка, обдарована співачка  Галина Синєбок, яка напередодні свого відїзду подарувала співвітчизникам незабутній концерт у  ПК «Росава». Його часто згадували члени Академії пенсіонерів, намагаючись і свої аматорські виступи на загальноакадемічних заходах готувати на високому рівні, як тоді це робила Галина Станіславівна  Синєбок.

І ось – звістка: пані Галина повернулася, і хоч не назавжди, проте на тривалий період часу. Відразу – хвиля дзвінків із проханням повторити те пісенне свято.

Із цього приводу  в Академії пенсіонерів знову зібралася повна зала шанувальників її вокальної  творчості.  Зустрічали тепло, з глядацькою любовю і повагою. Одним словом, скучили…

 Галина Синєбок запропонувала поділити свій концерт-повернення в Україну на 4 частини. Українські народні й авторські пісні відкрили концерт. «Дуже скучила за цими піснями», - зізнається пані Галина і продовжує: - Хоча я часто виконую їх і в Америці, але звучать вони тут, на рідній землі, інакше, значно мелодійніше».

Крім того, у нас і помічники які! Разом із Галиною вокальний ансамбль «Криниця життя» виконав пісню «Виростеш ти, сину» на слова Василя Симоненка.  Вони ж подарували усім присутнім і пісенну композицію «Соколята-сини», яку присвятили 4-тій річниці подій на Майдані. Зал із трепетом у серці реагував на відео, де вирують  ще такі свіжі в пам’яті перипетії того часу, і, як завжди, очі матерів і бабусь, присутніх на концерті, знову заполонили сльози – сльози відчаю, утрат і гордості за синів-захисників.

Виконуючи відому всім пісню «Чом ти не прийшов», Галина Станіславівна зійшла зі сцени й запропонувала присутнім заспівати її разом. Неймовірні емоції вирували в залі! Люди підхопили ініціативу співачки – і зала наповнилася дружним співом, а кожен рядок усім знайомої пісні  ніби проживався її виконавцями, бо ж, співаючи, згадали молодість свою, перші побачення, залицяння, освідчення тощо.

Усім припала до душі й пісня «Місяць на небі», яка прозвучала у виконанні дуету – Галини Синєбок і Таскіри Максюти, координатора клубу «Гармонія». Їхні голоси зливалися воєдино -  і було  таке враження, що лунає дзвін щастя в душі кожного, хто не зводив очей із талановитих співачок.

Друга частина концерту була присвячена пісням різних народів. Тут звучали й грецька, і єврейська, і білоруська пісні, та вразила всіх румунська, яку Галина виконала мовою оригіналу.

А потім улюблені романси й циганські пісні.  Після розповіді про місто Сарасоту (штат Флорида), де живе зараз  Галина Синєбок, вона  запропонувала послухати  три романси: «Ночь светла», «Любовь и разлука», «У церкви стояла карета». Співачка виконала їх по-особливому, так душевно, лірично, як тільки може виконувати ці пісенні шедеври  справжній професіонал.

І насамкінець прозвучало декілька циганських пісень.  Наспівні  циганські мелодії  не залишили байдужих у глядацькій залі.  Тому коли зазвучали музичні акорди  до  танцю  «Саре патря», охочі потанцювати не змогли вже всидіти на місцях.

Представники клубів виходили на сцену, щоб подякувати Галині Синєбок, подарувати сувеніри  на згадку і, звичайно, вручити співачці квіти. Цього дня у залі було чимало усмішок і  панував піднесений настрій. А хто з академістів не зміг прийти на концерт, тепер ще довго слухатиме розповіді своїх одноклубників про дійсно зворушливий і знову незабутній концерт уже американської українки Галини Синєбок.

 

 

 Фотоальбом. Я в Україну повернусь

Поділитись з друзями: