Вечір романсу
Сповнена глибокого чуття, ллється мелодія солоспіву. Здається, виникла вона на самому зламі драматичного, неповторного, незвідано високого. Глибокі почуття, найпотаємніші порухи серця панують у невеличкому за розміром творі. Голос зливається зі словом, слово - з інструментальним супроводом. Винятковий синтез поезії, музики та виконавства. Так народжується романс...
Більше двох десятків романсів прозвучало 23 жовтня зі сцени Білоцерківського будинку органної та камерної музики. Вони були створені у різні часові періоди, різними авторами, але того дня ці романсові композиції об’єднало одне – їх виконували люди, які є членами Академії пенсіонерів, що вже рік діє під патронатом Благодійного фонду Костянтина Єфименка.
Відкрив вечір романсу член клубу «Чарівна мить» Академії пенсіонерів Павло Богук, виконавши незрівнянну пісенну композицію на слова Афанасія Фета «На заре ты ее не буди», створивши неповторний романтичний настрій.
Романс «Последняя любовь», який виконав подружній дует Таїсії та Едуарда Чайок із клубу «Золота осінь», полонив усіх присутніх своєю чуттєвістю і щирістю. Романс про кохання, яке народжується не в юності, а в той період життя, коли вже виросли діти, щебечуть внучати, а серце так само прагне світлих і високих почуттів. Цю історію любові повідали світові Геннадій Татарченко і Юрій Рибчинський: старий клен закохався в молоду вербиченьку. Ніжно обіймає він свою кохану, і не страшні йому ні морози, ні завії, ні людський осуд. Адже «старый клён стоит влюблённый, словно от любви сошёл с ума».
З великою цікавістю слухали глядачі й розповідь про створення всім відомого романсу на слова українського поета-романтика Євгена Гребінки «Очи черные», який закоханий митець присвятив своїй майбутній дружині Марії Василівні Растернберг, а музику до якого написав німець за походженням Флоріан Герман. Та коли романс зазвучав у виконанні Едуарда Чайки, увесь зал зірвався оплесками, ніби підтверджуючи: це геніальне творіння вже багато років поспіль полонить душі усіх закоханих і шанувальників справжнього романсу.
Усі романси були того дня переплетені добірним поетичним словом: безкінечно линули вірші з інтимної лірики неперевершеної Ліни Костенко й невмирущої Анни Ахматової.
Романс унікальний за своїми жанровими особливостями, тому інколи він нагадує невелике музичне оповідання, маленьку трагедію, а інколи - щоденниковий запис або майстерно написане есе. Це підтвердила Марія Міллер, академіста із клубу «Водограй», яка, подарувавши всім присутнім романс «Чужой поцелуй», повідала прекрасну життєву історію про велику всепрощаючу силу любові.
Вокальний ансамбль клубу «Чарівна мить», яким керує Ніна Левченко, виконав три українські романси «Місяць і зорі», «Чуєш, милий мій», «Карії очі, чорнії брови», підтвердивши тим самим, що, виростаючи з ліричної народної пісні, романс поступово набрав ознак самостійного жанру, якому частіше притаманна некуплетна форма, взаємозумовленість слова і музики, простота і щирість, естетична краса, широкий міжжанровий зв’язок.
Усі учасники концерту отримали від Благодійного фонду Костянтина Єфименка солодкі подарунки і квіти, але найбільшою нагородою для кожного з них була можливість виявити власний талант і з великої сцени подарувати свою творчість людям.