6 червня в кафе «Олександрія», що знаходиться у нашому чудовому дендропарку, відбулося свято з нагоди 33-річчя з дня заснування товариства інвалідів Білої Церкви. Урочистий захід організувало БЦ МТІ "ФЕНІКС". Привітати з поважним віком членів товариства прийшли завідувачка центральної бібліотеки Людмила Чупак, історик Анатолій Бондар, директор КУ БМР «Територіальний центр надання соціальних послуг ім. Петера Новотні Ірина Дога та директор Благодійного фонду Костянтина Єфименка Людмила Полях. Під час зустрічі керівник товариства «ФЕНІКС» Ніна Карпович розповіла про досягнення товариства, вирішені проблеми та про те, над чим ще треба працювати. А також подякувала за допомогу усім, хто не залишається осторонь людей з обмеженими можливостями.
До слова, Благодійний фонд Костянтина Єфименка уже багато років тісто співпрацює з товариством інвалідів нашого міста та його очільницею Ніною Карпович. За цей час неодноразово організовували екскурсію для членів товариства парком, проводили арт-пікніки, матеріально підтримуємо проведення таких свят як сьогодні. Адже зараз усім важко. Проте найбільше страждають ті, хто і до повномасштабного вторгнення постійно долали труднощі через проблеми зі своїм здоров’ям. На минулій зустрічі, яка відбулася у 2021 році, Ніна Карпович розповіла про надважливу проблему, з якою зіштовхнулося товариство. А саме: ринкова оренда плата на приміщення, які займає товариство та НВП «Інвапром». Така плата виникла через зміни в законодавстві, про які чомусь ніхто вчасно не попередив ані товариство інвалідів, ані міських депутатів. Завдяки зусиллям тодішнього директора фонду, депутата Білоцерківської міської ради від партії «Європейська Солідарність» Олени Ткач це питання було вирішене. І ось уже другий рік поспіль міська рада встановлює символічну ціну за оренду приміщень. Тож Ніна Карпович щиро дякує Костянтину Єфименку та Олені Ткач за постійну підтримку та розуміння.
Від імені фонду бажаємо кожному білоцерківцю, який в силу життєвих обставин став особою з інвалідністю, міцного здоров’я, миру і перемоги, родинного затишку та благополуччя. Дуже тішимося з того, що змогли допомогти людям з інвалідністю вийти з чотирьох стін, зустрітися, поспілкуватися за святковим столом, послухати пісень у виконанні свого колеги Володимира Думанського. Так хоч на невеликий проміжок часу людям з непростою долею вдається підзарядитися, спіймати той промінчик радості, який не так часто трапляється в повсякденні.