Євгеній Дорош,

куратор клубу «Сузір’я»

Еріх Марія Ремарк  «Три товариші»: «Все-таки дивно, чому за звичай ставлять пам’ятники різноманітним людям? А чому б не поставити пам’ятник місяцю чи дереву квітучому?...»

Чимало є у світі цікавого, химерного та дивного, споглядаючи яке, людина хоче поділитися враженнями про нього з іншими. Так з’являються пам’ятники.

Чергове зібрання членів клубу «Сузір’я» Академії пенсіонерів, що проходило 20 лютого в приміщенні БСШ № 6 було присвячене саме їм – бронзовим та гіпсовим, кумеденим та серйозним, маленьким та велетенським, але однозначно – нетиповим та незвичним пам’ятникам і скульптурам.

Розпочинаючи зустріч, координар клубу Тетяна Сулейманова зазначила, що тема є дуже широкою і за одне зібрання її не висвітлити, а відтак розповідь сьогодні буде йти про скульптури літературних героїв, смішні пам’ятники та -  хто б міг подумати! – пам’ятники продуктам харчування! Від неозвученого питання, що читалося на обличчях присутніх – «та що там такого дивного можуть відображати ті постаменти?» до кінця зустрічі не залишилося й сліду. Яких там творінь тільки не було: і пам’ятник ніжинському огірку, і полтавській галушці, варенику, ковбасі, хлібу, картоплі, капусті, кавуну, вишні, гарбузу, апельсину, помідору, яблуку. Та що там яблуку  - в Єрусалимі віднайшовся навіть пам’ятник яблучному огризку! Про всю цю дивину членам клубу «Сузір’я» розповідала їх подруга Валентина Зикова.

Далі розповідь плавно перейшла в літературне русло – в камені та металі відтворювалися знаменитий детектив Шерлок Холмс, бравий Швейк, киплячий ідеями Остап Бендер, що майже в усіх пам’ятниках зображений нерозлучним з одним з тих славновідомих дванадцяти стільців, зверхній Голохвастов і як зараз би сказали  - «світська левиця» Проня Прокопівна. Академісти дізналися, що немало пам’ятників присвячено мультиплікаційним героям – Бременським музикам, Червоній Шапці та Вовку, золотій рибці, Русалоньці, крокодилу Гені та Чебурашці, героям мультфільму про Простоквашино.

Посмішками та гумором було зустріто зображення пам’ятника щастю, який як виявляється втілився в образ ситого вовка з чудового мульфільму «Жив-був пес». Так непомітно зустріч дійшла до презентацій смішних монументів. Корова у скафандрі, теличка на стовпі, стриптизерка на вулиці, здоровенна жіноча туфелька, теж не маленький гаманець, батарея, клізма, збирачі колорадських жуків з’являлися на екрані в текстовому супроводі академістки Олени Капусти.

Зустріч присутнім сподобалася, тож одностайно вирішили й надалі повертатися на засіданнях клубу  до цієї теми, адже цікавих пам’ятників ще так багато!