Такою жартівливою нотою розпочалося засідання  Академії пенсіонерів «Сузір’я». Скажемо відверто  - готувалися академісти до цього заходу, мабуть, ретельніше, ніж до кулінарних конкурсів! І хоч не було оголошено жодного змагання, а все ж господині намагалися перевершити одна одну і за смаковими якостями страв, і оригінальністю їхнього оформлення. Та про все по черзі.

На самому початку була коротка розповідь про історію свята, його виникнення, супутні факти. А далі - щедрі оповіді про кожен день святкового тижня, звичаї, обряди, пісні. В коротких сценках-монологах постали образи тещі й зятя на свято, ґазди на своєму подвір’ї, невгамовних молодих хлопців та сором’язливих дівчат.

Не обійшли увагою і страви, що за звичай готували до Масляної, і тут до розповіді долучилися, як-то кажуть, «речові докази». Бо ж принесли учасниці академії найрізноманітніші наїдки, що були поєднані темою свята: вареники, млинці, пироги, пампушки, сирники і т.д. Тож за частуванням одна одної (бо всім хотілося посмакувати чи то троянду з яблука на пирозі, чи то млинець з хріном і сметаною, а то і щось таке незвичне на вигляд, що не відразу второпаєш, що воно таке) час спливав непомітно.

А що для гарного настрою ще потрібно? Та пісня ж! Тож віднайшлася вона відразу,  і за музичного супроводу залунала українська жартівлива «А мій милий вареничків хоче», що поклала початок пісенному блоку, який не стихав до кінця зустрічі.

Дякуємо Масляна що була – цікавинок розказала та млинців принесла!