31 березня представники клубів «Золота осінь», «Сузір’я», «Мрія», «Лада», «Пролісок» Академії пенсіонерів відвідали Києво-Печерську лавру, де побували на літургії в Трапезному храмі святих Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У другу неділю Великого посту відзначається пам’ять святителя Григорія Палами і собору усіх преподобних отців Києво-Печерських. Очолив Божественну літургію Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Поїхали академісти на запрошення Православної церкви України, зокрема настоятеля Свято-Преображенського собору, секретаря Білоцерківської єпархії отця Миколи Гопайнича.
Вже стає доброю традицією для академістів після служби Божої відвідати цікаві місця Національного заповідника «Києва-Печерська лавра». Якщо минулого разу ми завітали до музею історичних коштовностей України, то сьогодні замовили екскурсію по території заповідника. Екскурсоводи нам люб’язно показали і розказали історію Успенського собору, скільки раз він був зруйнований і який вклад в його розбудову, як і всієї лаври, зробили князь Костянтин Острозький, гетьман Іван Мазепа, митрополит Петро Могила та інші сподвижники. Академісти побачили старовинні уцілілі фрагменти фресок, мозаїк, підлоги, кам’яних надгробних плит, руїн стін із плінфи Успенського собору. Побачили, як виглядає храм у храмі – хрестильня св. Івана та вціліла частина храму після вибуху в 1941 році. Завдяки інформаційним стендам з фотокартками академісти краще уявили, який вигляд мав храм до руйнування в радянські часи.
Також академістам розповіли, що означають розписи на стінах собору та які святі на них зображені. Між іншим, в Успенському соборі є згадка про Білу Церкву, яку помітила одна з академісток на надгробку князя Костянтина Острозького. «Він же з юних літ і до старості з вірою служив, і немало великих битв виграв, всі 60, а великих Три: на Білій Церкві, біля Орші, біля Дніпра, і Гольшаниці ріці», - так звучить уривок з епітафії.
А ще академістам розповіли, чому Трапезна церква має такий темний розпис. Виявляється, храм розписано в стилі модерн, який різко контрастує з українським бароко. Насамкінець, академісти вийшли на оглядовий майданчик і побачили нижню лавру та лівий беріг столиці.
Чудова, майже травнева погода, сприяла нашій мандрівці. Тож дякуємо Богу за можливість помолитися за Україну в найдавнішому релігійному осередку нашої країни та дізнатися багато цікавого про нашу історію.