Правду кажуть: тільки добрі справи підносять людину, роблять самодостатньою, вивищують її духовну суть, виступають запорукою того, що про неї завжди згадуватимуть із вдячністю. Нам, українцям, з дитинства знайоме слово «добродій», значеннєва суть якого мудро ввібрала увесь спектр багатогранної діяльності небайдужої до чужих проблем людини.
Погодьтеся, неможливо примусити самого себе служити людям, для цього має бути внутрішнє переконання, Божа ласка, духовна потреба, непереборне бажання змінити цей непростий світ на краще, не вимагаючи нічогісінько для себе взамін.
Для більшості з нас це звучить банально й незрозуміло: мовляв, як можна просто так віддати кровно зароблене, власними коштами зарадити чужим проблемам? Але треба сказати, що в Україні традиція благодійництва, меценатства, зароджена багато років тому, не тільки не загубилася у вирі щоденних проблем сучасності, а, навпаки, - набуває дещо іншої актуальності, значущості, дещо іншого звучання...
Це я зрозуміла, спілкуючись із нашим земляком Костянтином Єфименком - людиною, яка зовсім недавно прийняла доленосне для міста рішення: створити благодійний фонд, аби щиросердно служити білоцерківській громаді.
- Костянтине Олексійовичу, скажіть, будь ласка, що спонукало Вас створити благодійний фонд?
- Так влаштоване наше життя, що біда завжди ходить поруч із людиною. І якщо нас вона не торкнулася, то це не означає, що ми маємо людське, моральне, християнське право стояти поодаль чужого лиха, горя, біди, бо саме таким шляхом - просто й цинічно - народжується найстрашніша вада людства – байдужість.
Кожен із нас повинен відчути оте велике й незрівнянне ні з чим щастя – щастя віддавати… Віддавати частинку душі, часу, власних статків іншим. Бути корисним людям - у цьому й полягає сенс життя.
Ідею створення благодійного фонду плекав давно, і тепер щиро радію з того, що перші кроки в цьому напрямку зроблені. Фонд уже заявив про себе в місті і, повірте, перспективи для його розвитку є серйозні.
- Напрямків роботи у фонду, я думаю, буде чимало, а який із них Ви б визначили як пріоритетний?
- Маю давню мрію: на Замковій горі - величному місці для кожного білоцерківця - спорудити православний храм святого великомученика Георгія Побєдоносця, до якого приходитимуть люди зі своїми молитвами за наше місто над Россю, за його славних жителів, за його минуле і майбутнє. І якщо мова зайшла про церкву, то дозволю собі відкрити ще одну таємницю. Справа в тім, що поряд із краєзнавчим музеєм плануємо музеїфікувати фундамент тієї білокам’яної церкви, яка височіла на Замковій горі ще за часів Київської Русі.
На жаль, як показали розкопки, проведені у 1983 році, він повністю не зберігся, але частина його залишилася і може слугувати доказом існування давньої історичної пам’ятки, про яку ми, сучасники, не маємо права забувати. Тож фонд бере на себе головне завдання: відродити білу церкву як символ незламності наших предків і водночас як символ об′єднання нащадків навколо ідеї процвітання рідного міста.
- Крім відбудови церкви, над якими іншими проектами буде працювати Білоцерківський благодійний фонд Костянтина Єфименка?
- Крім омріяного храму, робота фонду буде спрямована на реалізацію головного суспільного завдання: залучення підлітків до занять спортом, повернення усіма можливими способами доброї традиції тих часів, коли вживати алкоголь, палити, використовувати ненормативну лексику було, як мінімум, соромно й грішно, а, як максимум, - проявом невихованості й безкультур’я. Тому Фонд ініціює і бере під власну опіку проведення щорічної шкільної спартакіади з таких видів спорту, як футбол, волейбол, баскетбол, легка атлетика, шахи, плавання, туризм. Змагання між школами міста триватиме впродовж навчального року, в залежності від виду спорту, а в кінці року будуть підведені підсумки й визначені переможці.
Я сподіваюся, що діти залюбки включаться в підготовку до Спартакіади, що в них свідомо формуватиметься дух патріотизму за свій навчальний заклад, за спільну благородну справу. Адже, погодьтеся, саме з маленьких корисних справ народжуються великі досягнення в ім′я держави, рідного народу, людства в цілому.
- Так, це добрі починання, але їх реалізація потребує часу. А що планує фонд на найближчу перспективу?
- Коштами фонду вийде найближчим часом наукове видання «Графи Браницькі», в основу написання якого покладені факти й події із архівних джерел та історичні матеріали з цього питання. Автором книги є відомий історик, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею Євген Чернецький. Презентація наукового видання запланована на червень цього року.
Крім того, білоцерківці, дізнавшись про заснування фонду, зверталися зі своїми особистими проханнями. Я не хотів би озвучувати їх, адже ці проблеми, повірте, болючі, вони пронизують серце і не дозволяють залишатися байдужими до чужої біди. Так, ми плануємо підтримати, в першу чергу, дітей і людей похилого віку – інвалідів, ветеранів, пенсіонерів.
Тож благослови, Боже, людину, починання якої стануть міцним фундаментом і підтримкою для кожного, хто НЕЗЛАМНО ВІРИТЬ У ДОБРО!
А запал та ентузіазм Костянтина Єфименка нехай передасться усім, кого так само не лякають труднощі і хто готовий іти тільки вперед, підтримуючи своїх земляків, допомагаючи їм вирішувати нагальні проблеми.
Нехай у кожнім небайдужім серці не згасне іскра доброти, запалена Господом в ім′я Людства, як не згасає вона у щирому серці Костянтина Олексійовича.