Галина Бакал - координатор клубу «Пролісок»
Здійснилося .... 21 грудня 2020 року в клубі «Пролісок» пройшов довгоочікуваний захід під назвою: «Хустина життя ... Вона пам’ять роду, його святиня». Дівчата принесли хустки своїх матусь і бабусь, а з огляду на вік членкинь, можна собі уявити, скільки років цим хусткам! Велику повагу викликають такі люди, які зберігають пам'ять, можна сказати, історію свого роду. Також були виготовлені своїми руками головні убори, зокрема очіпки, прикрашені бахромою, штучним бурштином, ажурним верхом, вишитою каймою, віночки, які носили наші українські жінки в ХVII-ХІХ столітті.
Під час тематичної лекції були згадані висловлювання Михайла Грушевського, Тараса Шевченко, зосереджені в їхніх творах, щодо хустки. Прозвучали уривки з вірша М.Плашкевича, оповідання М. Павленко «Бабусині хустки».
Згадали фільми, у яких відображалося, як наші жінки носили хустки, це ... «Ніч перед Різдвом», «Весілля в Малинівці». А також великого художника Іллю Рєпіна, у пошуках натури для картини «Лист турецькому султану» він їздив Україною і так був зачарований красою українських жінок, що написав портрет С.Драгомирової та серію картин «Українка».
Художня спадщина І. Рєпіна є важливим джерелом для вивчення українського традиційного одягу. Яскравими своєю колоритністю є полотна, де представлені жіночі костюми. Щиро захоплюючись красою і колористикою українського жіночого одягу, в листі до В.Стасова він писав: «Только малороссиянки и парижанки умеют одеваться со вкусом! Вы не поверите, как обворожительно одеваются девчата: это действительно народный, удобный и грациозный костюм. А какие дукаты, монисты!! Головные повязки, цветы! А какие лица!!! А какая речь! Просто прелесть, прелесть и прелесть!!!».
Ну і як самим не приміряти на себе таку красу, тому до вашого перегляду створена галерея портретів, як би ми виглядали в сиву давнину.
Насамкінець хочу висловити побажання, щоб наше молоде покоління вивчало свою історію, розвивало культуру, традиції, любило свою країну і свій народ. А це означає наступне: поважати мамину пісню, що вчила добра і ласки, пам'ятати батьківську хату, бабусину скриню, з трепетом брати до рук речі, які в ній є, і берегти їх як найціннішу реліквію!!!
Фотоальбом. Хустина життя: вона пам'ять роду, його святиня